Статті

Найпоширенішим богородичним іконописним образом є Одигітрія – ікона, на якій Богоматір зображується з дитям Ісусом на руках.

Найвідомішою іконою цього типу в Польщі є ікона Матері Божої Ченстоховської, на Волині – Холмська ікона Матері Божої, яка зберігається в Музеї волинської ікони в Луцьку.

Інші сюжети богородичних ікон трапляються набагато рідше. Одним із таких прикладів є ікона Матері Божої Страждальної, яка славилася чудесами в Невіркові.

Село Невірків, розташоване неподалік Великих Межирічів, є одним із найдревніших на Волині, адже перша письмова згадка про нього датована серединою XV ст. Охочих ближче ознайомитися з історією Невіркова скеровуємо до статті «Наче мене й не було ніколи. Пам’ятки Невіркова», а зараз поговоримо про найбільшу святиню села – чудотворну ікону Матері Божої Невірківської.

Ось що про неї розповідає легенда, записана Тадеушем-Єжи Стецьким у виданій 1888 р. книжці «З бору і степу»: «Незадовго якось до пам’ятної в історії Берестецької битви, яка відбулася в 1651 р. за панування Яна Казимира, юний ще тоді Ієронім Любомирський […] намовив одного шляхтича, Павловського, […] і з ним вночі, викравшись із замку (Губківського, – авт.), кінно удвох пробиралися до обозу. Вже вони були за пару миль від Берестечка, коли в лісі наскочили на чисельний татарський загін. Порятунок здавався неможливими, тож, ледь встигнувши зіскочити з коней, вони видерлися на верхівку розкидистого дуба, в листі його намагаючись найти сховок. Татари, зауваживши цю хитрість, випустили цілий ліс стріл на бідних вояків, але ті через густе листя досягнути їх не могли. Тоді розлютовані татари […] вирішили дуба підпалити. […] Старий той вояк Павловський шепнув тоді на вухо Любомирського: «Віддайся, ваша княжа мость, в опіку чудотворній Матері Божій Невірківській». […] Заледве він встиг це вимовити, як по лісі розлігся тупіт коней і великий гурт польського лицарства показався в далині, і побачивши це, татари з криком кинулися навтіч. […] Молодий Любомирський, так чудесно врятований, тоді гукнув: «Мати Пресвята Невірківська, обіцяю Тобі віковічний фундуш на труби, які вранці і ввечері біля Твого образу хвалу Твою проголошувати мають». Повернувшись із переможного походу, він одразу й виконав цей вотум».

Цікава історія, чи не так? Проте це лише легенда. Насправді на той час у Невіркові не було ні костелу, ні ікони. Але, як засвідчив той самий Стецький, ще в другій половині ХІХ ст. образ Матері Божої Невірківської відкривали зранку під звуки труб.

У дійсності ікона Матері Божої з’явилася в Невіркові наприкінці XVII ст., коли власниками села стали Рокшицькі. Вони звели тут дерев’яний костел і домініканський монастир. «Фундуючи костел, помістили в ньому старовинну ікону Матері Божої Страждальної, яка в їхньому роді зберігалася, який потім у далекій околиці чудесами став славитися» (Стецький, там же). У 1807 р., коли нові власники, Ян Стецький і Барбара Олізарова, спорудили кам’яний костел Пресвятої Трійці, образ перенесли до нього.

MBNiewirkowska 01

Костел у Невіркові. Джерело: Tygodnik Ilustrowany, 1871

На іконі Богородиця зображена сама, без Ісуса. Тло ікони темне, хоча, не виключено, що воно потемніло від віку. Обличчя Богородиці теж тьмяне, по ньому стікають рясні сльози, руки складені в жесті молитви. У її серце встромлений великий меч. За словами старця Симеона, «Тобі самій меч прошиє душу» (Лк 2, 35). Нагорі, в арці, яка обрамляє постать Богородиці, написано: «Mater dolorosa». Ікона ніби ілюструє відому католицьку середньовічну секвенцію «Stabat Mater»:

Stabat mater dolorosa
iuxta Crucem lacrimosa,
dum pendebat Filius.

Cuius animam gementem,
contristatam et dolentem
pertransivit gladius.

Мати зболена стояла,
Хрест сльозами омивала,
На якому Син висів.

Душу, повну співчування
І безмірного страждання,
Меч нещадний Їй пробив.

 

MBNiewirkowska 02

 Копія ікони Матері Божої Страждальної з Невіркова, подарована потомками переселених з Волині поляків, у костелі Святого Антонія в Корці

У католицькій традиції перед такою іконою мовиться молитва про сім страждань Пресвятої Діви Марії, пов’язаних із євангельськими подіями. Здається, не зайвим буде їх нагадати. Перше страждання – пророцтво Симеона, друге – втеча до Єгипту, третє – пошуки Ісуса, коли той залишився у храмі, четверте – зустріч матері із сином, коли той ніс хреста, п’яте – смерть Ісуса на хресті, шосте – в обійми матері кладуть тіло її померлого сина, сьоме – покладення тіла Ісуса до гробу. Ці сім страждань символізує меч, який пробиває серце Марії. У православній іконографії Страждальну Богородицю часто зображають із сімома мечами. Такий тип ікони називають Семистрільною, є ще один її різновид – Пом’якшення жорстоких сердець.

Як уже згадувалося, одразу після появи в Невіркові ікони біля неї почали відбуватися чудеса. Вони притягували до села всіх, хто шукав опіки Матері Божої. Пішли сюди й масові прощі. Найбільше паломників прибувало до Невіркова на урочистість Семи страждань Пресвятої Діви в п’ятницю перед Вербною неділею, а також у день Святого Домініка (4 серпня) та на свято Матері Божої Розарія (7 жовтня).

Отець Алоїз Фрідріх SI у своїй книзі «Історії чудотворних ікон Пресвятої Діви Марії в Польщі» (т. 4) писав: «Місцеві документи не зберегли жодної згадки про чудеса, зазнані в Невіркові; свідчать про них вотуми, розвішані на вівтарі, і срібна, багато оздоблена каменями корона, яка вінчає ікону Марії». Невірківська Богородиця вислуховувала прохання всіх стражденних, давала їм захист і допомогу.

У 1943 р. невірківський костел став осередком місцевої польської самооборони. Парафія і віряни вціліли в кривавих подіях Волинської різні, багато хто вважає це ще одним чудом Матері Божої Невірківської. Після завершення Другої світової війни переселені жителі села забрали ікону із собою на свою нову малу батьківщину – у Нижню Сілезію, в село Свьонтніки біля Вроцлава.

Тепер до Матері Божої Невірківської прибувають потомки переселених волинян із Польщі та всього світу, щоби помолитися перед іконою, перед якою молилися їхні предки, і взяти участь у Міжнародних зустрічах любителів Волинської землі і Східних кресів. Цього року зустрічі проходитимуть, якщо плани не відкоригує епідемія, уже вдесяте. Відбуваються вони в середині вересня, адже 15 вересня Католицька Церква встановила днем спомину Пресвятої Діви Марії Страждальної.

У 2014 р. польські волиняни виготовили копію ікони Матері Божої Страждальної і подарували її українським католикам, зараз вона перебуває у костелі Святого Антонія в Корці. Костел у Невіркові закинутий і поступово руйнується.

MBNiewirkowska 03

MBNiewirkowska 04

MBNiewirkowska 05

Так виглядає костел у Невіркові в наші дні

Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

НЕПРОСТА ДОЛЯ МАТЕРІ БОЖОЇ КЛЕВАНСЬКОЇ

ЧУДОТВОРНА ІКОНА МАТЕРІ БОЖОЇ КАЗИМИРЕЦЬКОЇ

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1