Новини

Конференція за участі українських та польських науковців у Рівному, підписання тристоронньої угоди між пластунами та харцерами, велопробіг у Здолбунові та продовження наукового форуму в Костюхнівці.

Такою інтенсивною була програма конференції «100-та річниця Варшавської битви і Союзу Пілсудський-Петлюра».

14 вересня в Національному університеті водного господарства та природокористування (НУВГП) в Рівному розпочала роботу конференція «100-та річниця Варшавської битви і Союзу Пілсудський-Петлюра».

konfPP 1

Конференцію відкрив заступник голови Рівненської облдержадміністрації Сергій Гемберг, який під час промови говорив про перспективи співпраці України та Польщі. Генеральний консул РП у Луцьку Славомір Місяк додав, що Польща й Україна мають великий потенціал у співпраці, яка може забезпечити обом країнам добробут і спокій.

Проректор НУВГП Олег Лагоднюк у вітальному слові відзначив: «Радянська влада робила все, щоб замовчати події тих часів. Так і заснування нашого університету тривалий час висвітлювалося як її досягнення. Завдяки дослідженням науковців, вдалося з’ясувати реальний рік його заснування – 1915, а не 1922». Він розповів про співпрацю університету з польськими вишами в різних напрямках: архітектурі, геодезії, водному господарстві.

Наукову частину конференції розпочала доктор історичних наук, професор кафедри історії України Рівненського державного гуманітарного університету Руслана Давидюк, виголосивши реферат про українську політичну еміграцію в Рівному як наслідки Варшавської угоди. Вона відзначила, що поразка революції призвела до появи такого явища як українська еміграція, яку складали військові та цивільні емігранти, котрі виступали за подальшу співпрацю з Варшавою. На її думку українська еміграція відіграла велику роль в політичному житті Польщі в міжвоєнний період.

Марек Дуткевич, професор доктор наук Університету Яна Кохановського в Кельце представив реферат «Легенди, міфи, факти, вибрані проблеми війнм 1920 р.» До речі, польські науковці виголошували свої доповіді онлайн.

Кандидат історичних наук, професор Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені Степана Дем’янчука Андрій Жив’юк, послуговуючись документами радянських карально-репресивних, розповів про дії революційних військових трибуналів впродовж весни-осені 1920 р. на території Рівненщини.

Особливо цікавим був реферат професора Університету імені Адама Міцкевича в Познані Мацея Франца. На підставі поліційних документів Станіславського воєводства він зробив дослідження про еволюцію політичного авторитету Симона Петлюри та його роль як патрона національного руху.

Професор Адам Останек із Військової технічної академії імені Ярослава Домбровського у Варшаві зробив екскурс по архівних джерелах, котрі висвітлюють перебіг військових дій на Волині в 1919–1920 рр. і зберігаються в Інституті Юзефа Пілсудського в Нью-Йорку.

У роботі конференції взяв участь також директор Польського інституту в Києві Роберт Чижевський, який виступив із доповіддю про спільну історію та історичні міфи. Цього ж дня він відкрив у фоє університету виставку «За нашу і вашу свободу. Союз Пілсудський-Петлюра».

У перший день конференції відбулося також підписання тристоронньої угоди про співпрацю між рівненськими пластунами, Лодзькою хоругвою Союзу польського харцерства та волинськими харцерами Польського харцерства в Україні. Свої підписи під документом поставили директорка Комунального закладу «Рівненський обласний молодіжний пластовий вишкільний центр» Рівненської обласної ради Оксана Скляр, директор Центру діалогу «Костюхнівка» Лодзької хоругви Союзу польського харцерства Ярослав Гурецький та комендант Харцерського загону «Волинь» Олександр Радіца.

Після підписання угоди Оксана Скляр відзначила: «Завжди дивує циклічність історії. Те, що ми маємо тепер, мало місце 100 років тому – ворог той самий. І, розвиваючи українсько-польські стосунки, ми маємо два шляхи: або акцентувати увагу на гірких сторінках спільної історії, або робити акценти на важливості спільної боротьби для розвитку двох держав. Разом опікуватися історією та спільно будувати майбутнє».

konfPP 2

konfPP 3

konfPP 4

У рамках конференції у Здолбунові відбувся символічний, зважаючи на карантинні обмеження, велосипедний пробіг «100-річчя Союзу Пілсудський-Петлюра» учасники якого разом із представниками Генерального консульства РП у Луцьку відвідали масову могилу солдатів Війська Польського на старому міському цвинтарі на вулиці 8 Березня, що загинули в 1920 р., захищаючи Здолбунів від більшовиків, «Катинський дуб» із посвятою поручику Зигмунду Шулецькому на території костелу Святих Апостолів Петра і Павла, могилу полковника Армії УНР Бориса Магеровського на місцевому цвинтарі на вулиці Віли, а також поховання січових стрільців та могилу українського воїна Василя Жука, який загинув 24 січня 2015 р., обороняючи аеропорт у Донецьку. Учасники велопробігу відвідали залізничний вокзал у Здолбунові та школу № 5, де встановлені пам’ятні таблички українським отаманам Симону Петлюрі та Євгену Коновальцю.

konfPP 5

konfPP 6

konfPP 7

konfPP 8

konfPP 9

konfPP 10

Наступна частина конференції відбулася 15 вересня в Костюхнівці на Волині. Учасників заходу привітав Ярослав Гурецький, директор Центру діалогу «Костюхнівка» Лодзької хоругви Союзу польського харцерства. У заході взяли участь також старшокласники місцевої школи разом з учителькою історії Людмилою Ковальчук.

Кандидат історичних наук, заступник директора Рівненського обласного краєзнавчого музею Тетяна Самсонюк у своїй доповіді на прикладі життєвих історій військового осадника Юзефа Смоленського, учителя Яна Цецькевича та робітника Здолбунівського цементного заводу Антонія Хшановського розповіла про помсту Йосипа Сталіна у вересні 1939 р. – червні 1941 р. за програну ним війну 1919–1920 рр.

Дмитро Маслов, заступник директора Рівненського обласного краєзнавчого музею, порушив питання розвитку військово-технічної справи, що стала наслідком радянсько-польської війни. Цікавою сюжетною лінією його доповіді була доля американського пілота Меріана Купера (відомого американського оскароносного кінорежисера), котрий брав участь у радянсько-польській війні у складі 7 ескадрильї винищувачів імені Тадеуша Костюшка.

Олег Тищенко, директор Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею коротко оповів про ідентифікацію могили героя визвольних змагань 1917–1921 рр. полковника Бориса Магеровського похованого у Здолбунові. Його могилу знищили у 1970-х рр., але місцеві мешканці зберегли епітафію з його надгробка: «…Хай тобі, товаришу по зброї, земля легка буде і на чужині». Олегові Тищенку вдалося її віднайти та вперше представити науковцям у Костюхнівці.

Учасників конференції, котрі прибули до Центру діалогу «Костюхнівка», особливо вразив музей закладу – Кімната традицій, у якій свою доповідь виголосив Ярослав Гурецький. Колосальна кількість предметів, що розповідають про перебіг військових дій в районі Костюхнівки, знайдених на полях бойових дій навколо села, вміло і дбайливо збережена та представлена в експозиції Кімнати. Надзвичайно змістовною виявилася і екскурсія, проведена Ярославом Гурецьким, місцями пам’яті польських легіонів, зокрема, Польською горою та Польським ліском.

konfPP 11

Не можемо не відзначити, що динамічний і цікавий перебіг заходів був можливим, зокрема, завдяки зусиллям автора ідеї проведення конференції, коменданта Харцерського загону «Волинь» Олександра Радіци. Співорганізаторами конференції були Генеральне консульство РП у Луцьку, Харцерський загін «Волинь», Центр діалогу «Костюхнівка» та рівненський осередок «Пласту».

Тетяна САМСОНЮК
Фото: Дмитро МАСЛОВ

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1