Головна

MW nr 01 14.01.2021

Untitled-3(до 180-річчя битви під Боремлем)

Вперше Боремель (нині – село у Демидівському районі Рівненської області) згадується в 1366 році.

У ХVІ ст. Боремель (Буремель) належить князям Буремельським. У 1694 р. Войцех Чацький успадкував від Загоровських усі маєтки Порицьких, серед яких був і Боремель. Як посаг єдиної доньки Загоровських, Катажини, заміжньої за Войцехом Чацьким герба Свінка (Свинка), Боремель перейшов до Чацьких. При них у Боремлі було побудовано костел та палац. Біля палацу було посаджено розкішний ботанічний парк. 1 грудня 1781 року відбулася визначна подія для Чацьких: польський король Станіслав Август, повертаючись із Кременця, прибув у Боремель і нагородив Михайла Чацького  орденом св. Станіслава І ступеня. Чацькі вмовили короля видати привілей, щоб Боремель став містечком, в якому протягом року проводилися би кілька ярмарків.

Одночасно з отриманням статусу містечка Боремель був перейменований на Михайлівку. Однак розквіт містечка був недовгий. Михайло Чацький, пройнятий патріотичним ентузіазмом, узяв участь у Польському (або Листопадовому) повстанні 1830 року. Національно-визвольне повстання поляків проти Російської імперії розпочалось у Варшаві, охопило Королівство Польське і поширилося на землі Правобережної України та Білорусі. Російський уряд кинув на придушення повстання значні військові сили. На початку лютого 1831 року російські війська під командуванням фельдмаршала І. Дібіча розпочали наступ на Варшаву. Однак у битвах під Сточком, Ваврем і, особливо, Гроховом повстанці зупинили наступ російської армії. Однак незабаром повстання увійшло у кризовий стан. Його керівники зробили спробу поширити повстання за межі Польщі. Сейм звернувся до населення Правобережжя із закликом взяти участь у повстані. Для допомоги на Правобережжя було вислано кавалерійський корпус під командуванням генерала Ю. Дверницького. 2 квітня корпус вступив до містечка Дружкопіль, де передбачалося підписання конфедеративного акту, що мав сприяти розгортанню повстання на Волині. Однак конфедерацію утворити не вдалося. До корпусу приєдналося лише кілька дрібних шляхетських загонів.

Після кількох успішних сутичок із російськими військами шлях Дверницькому під Боремлем перепинив російський корпус під командуванням генерала Рідиґера. Генерал Дверницький мав під своїм проводом 7-тисячне військо та 12 гармат. Йому протистояло 11 тисяч росіян із 36 гарматами. Розпочатий бій 19 квітня (7 квітня – за старим стилем) продовжувався два дні, полякам вдалося захопити частину російських гармат, 5 із яких  вони змогли взяти з собою. Проте сили противника переважали, тож змусили Дверницького відійти в Австрію.

Розрізнені повстання, що відбулися на Волині, Поділлі й Київщині з початку квітня до середини червня 1831 р., закінчилися поразкою. 29 серпня 1831 р. царські війська зайняли Варшаву і придушили повстання у Польщі. Разом із повсталими змушений був відступати і граф Чацький. Відомо, що він оселився в Австрії, де невдовзі і помер. За участь у повстанні і за зв’язки з генералом Дверницьким маєток Чацького був конфіскований і переданий «до казни». Через деякий час маєток занепав. Царизм вдався до жорстоких репресій проти учасників повстання, скасував конституцію Королівства і, одночасно, більшість ознак автономії польських земель (сейм, армію, ознаки державності). Західноєвропейські країни прийняли чисельну польську еміґрацію (т. зв. «Велику еміґрацію»). Незважаючи на політичні невдачі і поразку, повстання 1830-1831 р.р. активізувало діяльність прогресивних сил, сприяло подальшому розвитку суспільно-політичного руху в Польщі, Україні, Білорусії та Литві.

Протягом ХІХ – на початку ХХ ст. містечко Боремель означувалося подвійною назвою. У писемних джерелах трапляються різні варіанти: «Boremel, Michalowka», «М. Боремель (Михайлівка)», «Михайловка або Боремель».

Битва під Боремлем (Михайлівкою) 1831 року в польській історії займає важливе місце як найбільша битва Польського (Листопадового) повстання на теренах України. У Львові в 1936 році з'явилася вулиця Боремельська, названа так на честь українського села Боремель на Рівенщині, у 1946 році вона була перейменована на Конотопську. У пам'ять про битву під Боремлем було названо одну із вулиць Варшави – Боремельську. Ця назва зберігається і у наші дні.

 

Юрій МАЗУРИК,

головний спеціаліст

відділу охорони культурної спадщини

Луцької міської ради,

член Національної спілки краєзнавців України
FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1