Ще не так давно слово «колгосп» було одним із найуживаніших. Аж поки цей, створений насильно, навіть під страхом репресій, вид господарства не зник в умовах сучасного суспільства.

Колгосп був нічим іншим, як кооперативним господарством. Не було лише добровільності в об'єднанні людей. У 30-х роках минулого століття, до приходу на Волинь «визволителів» зі Сходу, кооперативи тут були навіть у віддаленому від Луцька Любешівському районі. Свідчення тому – документи, що зберігаються в обласному архіві.

Один із документів свідчить про кооператив «Деревок» (Фонд 380, опис 1, справа 1). Його центром було село Деревок у Любешівському районі. Там також знаходилося основне підприємство кооперативу «з переробки молока». В основному, воно займалося виробництвом масла (хоча продавали його у незначній кількості), вершків та маслянки.

Цікавими видаються дати. Наприклад, молочарню в поліському Деревку почали створювати у 1933 році. Діяти вона почала 22 березня, а Статут «спулдзєльні» (кооперативу) зареєстрували через рік, 15 березня 1934 року. Це відбувалося у час, коли на радянській Україні від голоду вимирали цілі села в чорноземних районах! Колгоспні села!

Про реальний стан виробництва у «Деревку» свідчить звіт. Залишився, на жаль, один документ, який свідчить про рівень господарювання «спулдзєльні». Йдеться про 1937 рік. Наприкінці року 952 постачальники здали для переробки 241304 л молока жирністю 3,37 %, за що одержали 19 285 злотих. У 1937 році було виготовлено 9409 кг масла, 24512 л маслянки.

Постачальниками молока були господарі не лише з Деревка, а й з Волі Любешівської, віддаленого Дольська і Люб'язя, Скупова (нині – частина села Седлище), Бихова. Філіалом кооперативу вважався також Любешів, а сам кооператив входив до Союзу аналогічних господарчих об'єднань Речі Посполитої. У діяльності і звітності він керувався правилом: спільними зусиллями будуємо краще майбутнє, а детальна звітність показує нам, чи наближаємося ми до мети і як швидко.

Звіт за 1937 рік свідчив, що діяльності «Деревка» сприяє висока ринкова ціна масла, яка дозволяє підвищувати ціну і на молоко для здавачів. Серед труднощів називалося те, що не все населення розуміло значення кооперування, зверталася також увага на відсутність у селян високодійних корів.

Масло, вироблене на Любешівщині, було відоме своїми якостями і за межами регіону. Так, у травні 1936 року, його представляли на конкурсі у Вільні, де продукція отримала високу оцінку – 85 балів зі 100 можливих.

Відзначав кооператив і своїх кращих членів, здавачів. Наприклад, за звітний період відзначили Йосипа Сацика з колонії Хоромець, у господарстві якого було 7 га землі, 3 корови, від кожної з яких він здав по 1138 літрів молока жирністю 3,67%.

Найбільшу частину (52,2%) здавачів становили ті господарства, у яких землі було від 2 до 5 га. Із числа малоземельних їх було 12,5%. Із 488 членів кооперативу 233 мали по одній корові, а лише 25 – по 4. Всього ж корів у кооператорів було 889. Решта здавачів не були членами «спулдзєльні».

Молочний кооператив «Деревок» був організацією демократичною: тут проводилися збори, диспути, звіти, діяла Наглядова рада. Останню очолював священик з Любешова Чеслав Наумович, а членами її були Броніслв Маєвський, Фелікс Грабаж з Реймунтувки, Михайло Шпаковський з Деревка. Ревізувала фінансовий стан комісія, яку очолював Йосип Чарнецький, а скарбником був деревчанин Максиміліан Климчук.

Переробка молока була справою рентабельною. Кожні 100 літрів його приносили 10,33 злотих доходу.

Звичайним явищем для молочарні у 30-х р.р. ХХ ст. були кредити, борги, фонд, планування видатків на оплату праці, відрядження, поліпшення якості продукції і здавальницької сировини, ремонтні роботи, державні та комунальні податки, розширення виробничої діяльності...

Кооперація в молочній галузі Любешівщини – важлива сторінка нашої історії. Це прогресивне явище розвивалося у 30-х роках і в інших районах Волині.

Валеріан ТИНЧУК