Головна

MW nr 11 10.06.2021

1 вересня минає 71-а річниця початку Другої світової війни. Спогади очевидців тих подій з кожним роком стають ціннішими. Пропонуємо увазі читачів розповідь дослідника і письменника Миколи Коца, який у 1939 році мав усього дев'ять років.

У ті дні я був учнем початкової школи. Пам'ятаю, що тривога відчувалася вже наприкінці серпня. В чому саме? Почався поспішний набір резервістів до війська. Одержав якусь повістку і мій батько, тоді він почав готувати мене до того, щоб я замінив його у господарстві, навчав як керувати кіньми, орати тощо.

Серпнева тривога стала реальною 1 вересня. Ми жили ніби-то у глибокому тилу, проте довелося бачити як стали з'являтися у повітрі ворожі літаки. Вони на наших очах бомбардували залізничний міст через Буг між Ягодином та Дорогуськом. У селі з'явилися біженці із заходу та півночі, за ними і військові частини. Перепочивали, ночували і йшли далі. Така метушня тривала майже до середини вересня.

Здається 14 вересня на світанку в село раптом в'їхали німецькі танки. Хтось нарахував їх аж 40 одиниць. Вони розпорошилися на навколишніх теренах і на деякий час зупинилися. Ми ж, дітвора, а то й дорослі, кинулися оглядати ті сталеві машини. Не знаючи мови, спілкувалися з танкістами за допомогою жестів, вилазили на танки, а їхні господарі не заперечували. Декого, в тому числі й мого старшого брата Івана, провезли навіть по селу, що пізніше радянська влада оцінила як величезний “гріх” і висунула як один з пунктів звинувачення.

“Переможці” перебували в селі близько п'яти діб, а потім сказали, що до нас прийдуть їхні союзники. Така новина підбадьорила комуністичну частину молоді. Почалося будівництво “тріумфальної арки”, яку прикрасили портретом Сталіна. Німці ж, повертаючись на Захід, запропонували повісити на ній ще й портрет Гітлера, що одразу ж було зроблено.

Наступило кількаденне затишшя, а потім прибула до нас червона орда і ми стали на 21 місяць “москалями” зі всіма їхніми “щедротами”. Довелося засвоювати їхню мову з унікальними виразами. Запам'яталися, зокрема такі: “ставили под стенку на колени”, “стреляли в затылок”... Мова йшла про їхню перемогу над поляками під Шацьком. Тоді про неї публічно не говорили і факту цього не розголошували.

Наші терени почали перетворюватися на суцільну фортифікаційну стіну. Цілодобово будувалися польові бліндажі, траншеї, дротові перепони, протитанкові рови, польові аеродроми, доти, дзоти. На будівництво, яке не припинялося і в люті морози взимку 1940-1941 року масово зганяли місцеве населення зі своїм транспортом та інструментом. Проте згодом з'ясувалося, що все це була даремна затія...

Нова влада нищила цивільного “врага” на новозавойованих теренах, в тому числі і на Волині. Запрацювали на всю потужність каральні органи. За моїми підрахунками, область за ті півтора року втратила приблизно 150-170 тис. населення. Тюрми були переповнені, живий товар безперервно вивозився в “отдаленные районы СРСР”. За що? Відповідь проста: “Был бы человек, статья на него в уголовном кодексе всегда найдется”.

Війна між колишніми союзниками тимчасово призупинила репресії. Терплячи нищівну поразку у боях на початку війни, Москва звернулася до людей “доброї волі”, мовляв, рятуйте, бо гинемо. Чимало волинян опинилося в лавах Червоної армії, частина з них висловлювала своє незадоволення нестерпною муштрою, убогим харчуванням та формою, порівнюючи свою службу у війську довоєнної Польщі на користь останньої. Це розцінювалося як антирадянська агітація, за ведення якої багато волинян потрапили у табори. Така ж доля чекала на багатьох із тих, хто був вдруге “визволений”, а потім мобілізований до “визволительки Європи”.

Микола КОЦ


Микола Коц народився 4 грудня 1930 року в типовій українській селянській сім'ї в селі Гуща Любомльського району Волинської області. Початкову освіту здобував при Польщі, “перших” більшовиках і німцях у 1937-1942 роках, середню – при других “більшовиках”, атестат зрілості здобув у Любомльській вечірній школі у 1956 році, вищу економічну освіту – в Українській академії сільськогосподарських наук у Києві (1957-1962рр.), математичну – в Київському державному університеті (1960-1966 рр.). У 1950-1952 рр. служив у Радянській армії. Працював викладачем у технікумі бухгалтерського обліку на Тернопільщині. Був арештований 26 жовтня 1967 року органами КДБ і засуджений Тернопільським обласним судом при закритих дверях за ст.62 ч.1 КК УРСР (за проведення антирадянської агітації і пропаганди) у 1968 році на 7 років суворого режиму і 5 років заслання. Покарання відбував у концтаборах Мордовії, Уралу, заслання – у Сибіру.

Серая елочка на ткани "Прохождение игры нэнси дрю торнадо"его пиджака, белизна воротника его "Мы легенда скачать"рубашки увековечены этой аварией.

Он подыгрывал Бетти Льюис, которая "Скачать книгу толстой детство"пела зажигательные песни и томительные "Герой 5 повелитель орды скачать"блюзы.

Тут вдохновение покидает сэра Джорджа, "Игра баскетбол скачать"он отодвигает стул, встает "Soundmax integrated digital audio скачать"и начинает ходить по комнате.

Да, ответил Билли, остановившись, "Реферат по истории скачать"но не поворачиваясь.

Мы с тобой "Скачать патч nocd для 18 стальных колес пыль дорог"сводные братья, ответил Поль.

Пассажиры лимузина все еще "Trainz simulator патч"сидели в кабине автомобиля, их силуэты "Скачать телефонный справочник?"едва угадывались за потрескавшимся стеклом.

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1