Головна

MW nr 01 14.01.2021

160px-Coat of arms of RozhyscheПерша писемна згадка про Рожище належить до 1377 року, коли литовський князь Любарт Гедимінович подарував його соборній церкві Іоанна Богослова, що знаходилася у Луцькому замку: «...далъ село свое Рожысче святому Иоанну Богослову на веки вечъные соборной церкви у Луцку...».

Відтоді воно понад три століття було власністю Луцького єпископату. В описі Луцького замку 1545 року згадується: «...городня владыки Луцкаго – съ имения церковного, съ Рожищъ». У 1567 році польський король Сигизмунд Август надав луцькому та острозькому єпископові Маркові Васильовичу Жоравницькому локаційний привілей «...на осаженье местечка в селе церьковном Рожищах».

Завдяки вигідному географічному розташуванню містечка біля річки Стир, на жвавому торгівельному шляху, як річковому, так і сухопутному, у Рожищі була встановлена митниця. В акті за 1570 р. відзначається про «...мыто от мосту рожиского».

Робота з осадженням йшла важко, в документах за 1572 р. поселення назване містечком, але вже у 1574 та 1580 роках – селом. У поборових реєстрах 1583, 1589 роках Рожище знову згадується як містечко. 13 квітня 1598 р. король видав луцькому владиці Кирилові Терлецькому новий привілей на локацію Рожища у зв'язку з тим, що містечко було спалене татарами. Черговим локаційним привілеєм місту було надано магдебурзьке право та 15 років «волі», тобто звільнення від податків. Також дозволено проводити два ярмарки в рік (до цього був один). Тобто було зроблено все, щоб поселення стало справжнім містом. Уже в подальшому Рожище згадується тільки як місто.

Чи був замок у Рожищі?

У XVI – на початку XVII ст. відбувається бурхливий розвиток будівництва оборонних споруд на землях, що сьогодні входять до складу України. Замок був гарантом безпеки мешканців містечка і околиці. В умовах тогочасного життя, коли частими були татарські вторгнення та міжусобні магнатсько-шляхетскі війни, значення замку для життя міста важко переоцінити.

Статус містечка, який мало Рожище, дає підстави історикам говорити про існування замку в давнину. Підтверджує таке припущення повідомлення в акті від 1577 року, де згадується замок у Рожищах. Але на цей час вже неможливо віднайти його залишків.

В архіві, досліджуючи опис старожитностей на території Рожищенської гміни, я натрапив на згадку польського краєзнавця 20-х років минулого століття, котрий проживав на Волині, про земляні вали у с. Вишенька та колонії Юридика, що біля Рожища. Також зацікавив запис, складений у 1931 році про: «...земляні вали коло Альшера і залізниці в Рожищах». Польська влада планувала тут також провести консервативні земляні роботи і облаштувати парк.

У звіті видатного археолога Яна Фітцке за 1937 рік згадується, що він обстежив залишки фортифікаційних споруд в Рожищі Луцького повіту. Дослідник відмічає, що біля будівель німецького колоніста А.Альшера знаходиться велике чотирикутне, частково знищене городище, місцева назва якого – «Шведські вали».

У пізнішій краєзнавчій літературі вже згадується, що на території смт.Рожище знаходяться залишки двох валів, але, на жаль, не подається їх місцезнаходження та опис. Отже, про наявність залишків фортифікаційних споруд існує суперечлива інформація.

З метою уточнення даних про городище (місцезнаходження, розміри, форма, датування тощо) я провів пошукові роботи, опитавши місцеве населення. Найбільш цінними і цікавими стали свідчення жителя селища Л.І.Вишневецького. З його слів, залишки валів розташовувались у місцевості, що відома як урочище «Вовкова гора». В 60-х – 70-х р.р. XX ст. вони були знищені. Ми склали схему-план фрагментів валів та зробили графічну реконструкцію втраченої пам'ятки. У плані городище було, ймовірно, квадратної (чи прямокутної) форми, з округлими виступами на кутах. Розміри пам'ятки можемо назвати досить приблизно. Ми вважаємо, що довжина валу могла бути від 150 до 170 метрів, висота – 2-3 метри. У давнину вали були основою, на якій споруджувалися дерев'яні оборонні стіни.

Діаметр округлих виступів становив приблизно десять метрів, ймовірно ці виступи були основами для дерев'яних веж, з яких вівся обстріл вздовж валу. Також з фронтальної сторони городища був рів глибиною до 2 метрів.

Планова конфігурація у вигляді правильної геометричної фігури (прямокутника) з обнесеним по периметру ровом і валом давала можливість перехрещувати обстріл зі стін та фланговий обстріл із веж, утворюючи на підступах до них зону суцільного ураження.

Причина появи таких укріплень – розвиток вогнепальної зброї та пов'язаних із цим нових прийомів штурму.

Співставляючи писемні, топографічні та усні свідчення місцевих жителів, можна стверджувати, що у Рожищі була своя фортифікація, типова для пізньосередньовічної доби на Волині.

Юрій МАЗУРИК

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1