Головна

MW nr 01 14.01.2021

M_Smotrytskyi_b

Цьогоріч минає 400-та річниця від виходу в світ славетного полемічного „Треносу” Мелетія Смотрицького.

Ця польськомовна праця українського автора до сьогодні викликає чимале зацікавлення істориків, літературних критиків, політологів і суспільних діячів. При кафедрі полоністики Київського національного університету імені Шевченка та Міжнародній школі україністики, за сприяння Київської Патріархії УПЦ КП, завершується робота з видання оригіналу та його повного перекладу українською мовою.

Про існування паралельного українського оригіналу згадував сам автор, проте на сьогодні жодного його примірника не знайдено. Спроб перекладу „Треносу” було чимало, серед них найгучнішу славу здобув перший розділ полемічного писання, структурно поетизований на зразок давніх українських голосінь, виконаний у перекладі Михайла Грушевського. Перевидання польською мовою побачить світ уперше після 1610 року. Воно буде доповнене повним перекладом «Треносу» на українську мову, який покликаний відтворити всі особливості оригіналу, включно з зауваженнями самого автора та марґінальними посиланнями.

Читач тут може для себе знайти різноманіття тем, стилів і проблематики. Праця, поділена на десять розділів, представляє дискусію Східної Церкви з Західною, зокрема відповіді на полемічний трактат Володимир-Волинського унійного єпископа Іпатія Потія. Гарна старопольська мова, водночас неповторний роксолянський письменницький стиль – такі особливі риси творчості видатного автора „Треносу”, життєпис якого теж заслуговує  особливої уваги.

 

Увесь життєвий, а втім, і творчий шлях Мелетія Смотрицького можна охарактеризувати коротко однією фразою: злились у ньому воєдино Схід і Захід. Найяскравішою ілюстрацією такого визначення є завершення його земної мандрівки – вона закінчилася у Дермані на Волині, де полеміст заповів поховати себе з двома булами в руках. В одній із них була номінація про призначення його православним владикою, в іншій – папська брева про надання йому титулу католицького єпископа. Письменник до кінця життя залишався вірним обом конфесіям, вважаючи себе рівноцінним сином православ’я та унії.

Мелетій (мирське ім’я – Максим) народився 1575 чи то 1577 року у Смотричі на Поділлі в сім’ї потомственних філологів. Його дідусь Данило був переписувачем книг, а батько, Герасим Смотрицький, – визначним суспільним діячем, автором полемічного збірника „Ключ царства небесного”, першим ректором Острозької академії, співредактором (разом з Іваном Федоровим) Острозької Біблії. Хлопчик зростав разом зі старшим братом, в майбутньому – духівником однієї з Острозьких церков, в атмосфері просвітництва, пошуку нових шляхів розвитку вітчизняної культури, інтелектуальних впливів Європи. Після смерті батька закінчив колегіум у Вільні, пізніше навчався у декількох європейських університетах, де піддався, як сам зазначав,  протестантському впливу.

Після повернення на батьківщину Мелетій Смотрицький вступив до Віленського Святотроїцького монастиря і поринув у вир активного суспільного життя, яке тоді у Вільні било живим ключем. Написання твору „Threnos to jest Lament jedynej św. Powszechnej Apostolskiej Wschodniej Cerkwi, z objaśnieniem Dogmat Wiary. Pierwej z Greckiego na Słowieński, a teraz z Słowieńskiego na Polski przełożony przez Theophila Orthologa, tejże świętej Wschodniej Cerkwi Syna, w Wilnie Roku Pańskiego 1610” стало відгуком на віленський погром, вчинений уніатами на чолі з Іпатієм Потієм. Праця Смотрицького, який виступив під псевдонімом Теофіл Ортолог, викликала такий гучний резонанс у суспільстві, що на неї відразу відгукнулися своїми полемічними трактатами відомі діячі того часу – єзуїт Петро Скарга  та грекокатолицький єпископ Ілля Йоахим Мороховський.

З огляду на свою художню цінність, „Тренос” залишається неперевершеним зразком вітчизняної барокової літератури. Навіть сам М. Смотрицький усім своїм подальшим творчим доробком не зміг дорівнятися до величі цього свого твору.

 

Після отримання, так званого, Теофанового свячення, Мелетій Смотрицький очолив Віленську православну єпархію. Будучи визначним проповідником, він гостро виступав проти діяльності Йосафата Кунцевича, тогочасного унійного владики у Вільні. Це, зрештою, призвело до трагічного замордування Кунцевича і викликало перелом у світогляді самого Смотрицького.

Поїхавши у подорож по Святій Землі, внаслідок якої вийшов у світ його наступний трактат – „Apologia peregrinacji do krajów wschodnych przez mie Meletiusza Smotrzyckie[go]... do przezacnego narodu ruskie[go]... sporządzona” (1628), письменник перейшов на бік уніатства, закликаючи до цього інших своїх співвітчизників. У цьому ж дусі були написані й кілька інших його творів. Деякі його твори слугують зразком барокової гомілетики.

Чимало українських письменників писали в поберестейський період польською мовою, проте саме Мелетієві Смотрицькому, синові обох Церков, судилося отримати титул генія літератури, який зберігається за ним ось уже 400 років. Заохочую читачів та дослідників до ознайомлення чи нового прочитання його „Треносу” і вшанування пам’яті визначного митця.

Світлана СУХАРЄВА
FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1