Головна

MW nr 17 16.09.2021

my-photo-058На межі весни і літа у Луцьку пройшла велика міжнародна конференція, присвячена проблемам серцево-судинних захворювань, у якій взяли участь сотні лікарів із різних регіонів України. Доповідачами конференції були видатні європейські фахівці-медики сучасності. Про цей захід і його значення у зменшенні смертності серед українців розповів «Волинському Монітору» головний організатор конференції, доктор медичних наук, професор, керівник Волинського обласного центру кардіоваскулярної патології та тромболізису Андрій Ягенський.

- Пане професоре, наскільки чисельною і важливою була міжнародна конференція, присвячена проблемам серцево-судинних захворювань?

- На конференції, що тривала у Луцьку упродовж двох днів, було зареєстровано 752 лікарі з Волинської, Львівської, Тернопільської, Рівненської областей, а також мали гостей із Чернівців, Івано-Франківська, Києва і навіть Дніпропетровська, Луганська. Доповідачами були провідні фахівці України та закордоння, зокрема, засновник Європейської асоціації серцево-судинної профілактики і реабілітації (Швейцарія) професор Хуго Санер, керівник Комітету громадянського здоров'я Академії наук Польщі, завідувач кафедри гіпертензії та діабетології Ґданської медичної академії Томаш Здроєвський, професор Інституту клінічної та експериментальної медицини м. Прага (Чехія) Ян Брутанс. Важливо, що закордонні гості є провідними фахівцями медицини не лише у своїх державах, а й загалом у Європі, тому їхня думка вкрай важлива для нас. 31 травня лікарі разом із гостями з Європи, керівництвом районів, області зібралися на конференцію в стінах Волинської обласної державної адміністрації. Головна проблема, яка обговорювалася, – проблема серцево-судинних захворюваннь, що є найгрізнішим вбивцею в усьому світі і в Україні особливо. Ішлося також про те, що можна зменшити смертність внаслідок серцево-судинних захворювань. Аби змінити ситуацію на краще, необхідні зусилля усієї громади, а не лише медиків. Як правило, у 60% успіх досягається профілактикою, лікуванням же – 20%, високотехнологічним лікуванням – лише 5% успіху.

Це вже третя конференція подібного типу, яку ми проводимо у Луцьку. Важливо, що ми відчули розуміння із боку влади, керівництва. При Голові облдержадміністрації буде створено орган, що займатиметься профілактикою захворювань.

- У суспільстві серцево-судинні захворювання є складовою приблизно 70 % усіх захворювань. Причин, мабуть, чимало: і спосіб життя, і навколишнє середовище, і середньостатистичне старіння української нації...

- Старіння населення – проблема не лише України, а й усієї Європи. Проте Україна має свою специфіку. На жаль, багато людей в Україні помирає у молодому віці, не доживаючи до старості. В Україні існує проблема психологічного підходу до людей старшого віку. Часто соціальні негаразди провокують занедбування власного здоров'я. У Польщі за останні 10 років істотно зменшилася смертність внаслідок серцево-судинних захворювань. Причин чимало. Одна з них – зміна структури харчування, зокрема збільшилася кількість вживання овочів і фруктів, зменшилося вживання тваринних жирів. Показовим є приклад Чехії, де в 90-х роках минулого століття припинення державних дотацій на продукти м'ясно-молочної групи буквально через рік привело до початку зниження серцево-судинної смертності. Втім, це лише одна складова. Важливу роль може відігравати загальна соціальна напруга. У Західній Європі, де мені неодноразово доводилося бувати, серед людей немає тривоги очікування, немає масового «підвішеного стану», невідомості. Там відбулися швидкі реформи, настала стабілізація, що призвело до відсутності напруги у суспільстві. Проте і стрес не є головним. За даними наших досліджень, основною причиною серцево-судинних захворювань більшість опитуваних називають стрес. Однак усі проблеми зводити до стресів не можна. Часто важливішими є характер харчування, фізична активність, відмова від шкідливих звичок, надлишкова вага, цукровий діабет тощо.

- Техногенні чинники також відіграють важливу роль?

- Думаю, що ні. Не варто усі біди зводити на забруднене навколишнє середовище, як і на стрес. Слід змінювати ті фактори, на які ми можемо вплинути. Про них я тільки що вже сказав.

- Під час конференції ми зауважили, що присутні уважно слухали всі доповіді, навіть іноземною мовою з перекладом. Чим зумовлена така велика активність? Що зацікавило людей і чи є чому вчитися?

- Вчитися завжди не пізно і є чому. На конференцію приїхали люди із власним досвідом і вмінням його викладати. Якість доповідей професорів Санера, Здроєвського, Брутанса, вітчизняних фахівців були на високому професійному рівні. Тож люди уважно слухали, записували. Приємно, що змогли забезпечити синхронний, а не послідовний переклад, щоб максимально надати час доповідачам розкрити важливі теми.

photonew-188

- Чи нинішній український досвід у сфері медицини демонструє позитивні зміни на краще?

- Якщо говорити образно, то ми поки що стоїмо, але повернулися у правильну сторону для руху.

- Тобто нині перебуваємо на рівні, що був у радянський час?

- Гірше, бо за останні 20 років смертність в Україні зросла з багатьох причин. На Волині ми організовуємо пілотний проект, який, можливо, візьмуть на озброєння в усій Україні. Він спрямований на профілактику серцево-судинних захворювань. Проте у ньому не медики повинні основну роль відігравати. Тут повинні бути зусилля влади, громади, бізнесу. Вигоду мають побачити усі.

- Наскільки нині світ бізнесу і політики зрозумів, що молодь, яка нині часто страждає від серцево-судинних захворювань, є золотим фондом вітчизняної економіки? Про підростаючі покоління особливо треба дбати.

- На жаль, поки це не дуже розуміють і наша роль – наголошувати і доносити цю інформацію. Аналіз, який проводив МВФ, довів, що одна із загроз у нашій країні – це відсутність нормальної системи охорони здоров'я і великий рівень смертності працездатного населення.

- Розкажіть про орган, який вирішено заснувати при облдержадміністрації, що контролюватиме проект профілактики серцево-судинних захворювань.

- Це має бути орган, до складу якого входитимуть не лише лікарі. Очолювати його має якщо не голова адміністрації, то, принаймні, його перший заступник. Це має бути орган не «прохачів», а такий, що матиме змогу безпроблемно курувати в регіоні. Він мусить мати економічну і політичну силу. Наприклад, новостворена структура прийме рішення щодо навчання фельдшерів. Дієво буде, коли такий проект реалізовуватиме не орган охорони здоров'я, а орган виконавчої влади.

- Професор Томаш Здроєвський під час свого виступу відмітив, що Польща продемонструвала найкращу динаміку зменшення смертності від серцево-судинних захворювань серед країн Єврозони. Як вони добилися такого показника?

- У першу чергу, велика заслуга у цьому процесі особисто професора Здроєвського. Він започаткував програму визначення серцево-судинного ризику по всій Польщі. А ще, про що вже говорив, це зміна структури харчування поляків. Додаймо до цього зменшення кількості курців. Покращився рівень лікування гіпертонії. Поки існує проблема ожиріння, особливо серед молоді. Важлива роль у Польщі відведена інформаційній діяльності та пропаганді здорового способу життя.

- На що можемо вплинути у нашій країні, щоб поліпшити ситуацію?

- Найперше, це зменшити кількість курців, тим більше, що вже є законодавча база. Проводити контроль артеріального тиску, особливо в сільській місцевості. А ще – запроваджувати правильне харчування, наприклад, популяризувати збільшення вживання овочів і фруктів.

- Можливо, варто заснувати цілу систему навчань, семінарів для людей?

- Це має бути вдалий маркетинговий проект, яким займатимуться активно і сучасно, із залученням нових бізнес-технологій. Звичайно, проводитимуться спільні заходи, у тому числі конференції. Найголовніше завдання – інформувати населення.

Розмовляли Леонід ПАСТРИК та Валентин ВАКОЛЮК

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1