Головна

MW nr 11 10.06.2021

1012132_11684929

200 років тому народився Фредерик Шопен

Більшість населення земної кулі на запитання, кого із композиторів вони знають, неодмінно одним із  перших назвуть Фредерика Шопена. Два століття відділяє нас від доби, коли цей скромний поляк творив геніальну музику, проте вона досі не втратила актуальність. Шопен перевернув уявлення людства не лише про музику, а й про всю європейську культуру.

Син французького підприємця-винороба, учасника військових повстань армії Костюшка, умілого педагога, котрий дивом опинився у Польщі і навіки віддав своє життя цьому краєві, навряд чи був ординарною особистістю. Ще змалечку Фредерик разом із сестрами отримав універсальну, проте надзвичайно потужну освіту у Варшаві. Коли говорять, що геніями не народжуються, а стають, то це, звичайно, не про малого Шопена. Перші акорди на клавішах фортепіано були зіграні в унісон із першими промовленими словами. Його розмова зі світом – це фортепіанні шедеври. Вже у семирічному віці Фредерик вразив усю інтелігенцію міста, створивши свій «Полонез». Одна із місцевих авторитетних газет присвятила цій події цілий матеріал, у якому йшлося: «Автор цього «Полонезу» учень, котрому не виповнилося 8 років. Це справжній геній музики, котрий з великою легкістю і винятковим смаком виконує найважчі фортепіанні п’єси, складає танці та варіації, що викликають захоплення у знавців та поціновувачів. Коли б цей вундеркінд народився у Франції чи Німеччині, він привернув би до себе надзвичайну увагу».

Такі високі характеристики не по роках зрілого майстра лише додали снаги початкуючому музикантові і композиторові. Праця усього його життя стала прикладом, гідним наслідування для кожного, кому Бог дарує талант. Жоден день, прожитий Шопеном, не був витрачений даремно. Виснажлива праця стала справжньою революцією. Він переосмислив випрацювані у музиці жанри, відродивши на романтичній основі прелюдію, створив фортепіанну баладу, опоетизував і драматизував танці (полонез, мазурку, вальс). Мистецтво, збагачене Шопеном, є базою, без якої навряд чи можна виховати культурну та інтелігенту людину. Результатом наполегливої роботи композитора стали два написані концерти, 3 сонати, 4 балади, фантазія, десятки скерцо, експромтів, ноктюрнів, етюдів та інших творів.

Багате на роботу життя дало так мало земних утіх Шопенові. Назавжди залишивши у 20-річному віці Польщу, Фредерик постійно тужив за Батьківщиною. Всесвітнє визнання та аплодисменти кращих камерних і концертних залів Відня, Парижа, Лондона не принесли особистого щастя митцю. Його серце було розбите французькою письменницею Жорж Санд. А здоров’я – знищене важкою хворобою легень. Мабуть, такою є доля більшості геніальних особистостей – віддавати свій талант іншим, знищивши себе. Земне життя Шопена не нараховує й 40 років, зроблена ж ним робота лишиться людству на багато століть.

Більшість музикантів і композиторів ХІХ-ХХ століть називали Шопена своїм кумиром. Його вплив помітний у творчості Річарда Вагнера, Роберта Шумана, Ференца Ліста, Едварда Гріга, Олександра Скрябіна, Сергія Рахманінова. Із 1927-го року до наших днів у Варшаві проводиться щорічний міжнародний конкурс фортепіанної музики імені Фредерика Шопена, перемога у якому вважається найкращим визнанням для сучасного піаніста.

На думку німецького музикознавця Альфреда Ейнштейна вплив Шопена у світі був винятковим: «Він знаходив наслідувачів не лише у Варшаві, а з Півночі на Південь, від Осло до Палермо, зі Сходу на Захід, від Петербурга до Парижа. Подібно, як жоден композитор симфонічної музики ХІХ століття не досяг Бетховена, так жоден композитор фортепіанної музики, після 1830-го року не міг обійти Шопена».

Віктор ЯРУЧИК
FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1