Статті

Містечко Клевань на Рівненщині має древню історію, а найяскравішими її сторінками воно завдячує родові князів Чарторийських. Це вони привезли у Клевань чудотворну ікону Матері Божої Допомоги Вірних.

Перший дерев’яний костел у Клевані у 1590 р. збудував князь Єжи Чарторийський, перейшовши з православ’я в католицизм. Цей костел, оскільки в ті часи було популярно мати багатьох покровителів, носив довгу назву – Успіння Пресвятої Діви Марії, Святого Станіслава, єпископа і мученика, Святого Юрія і Святої Анни. Син Єжи Чарторийського Миколай одружився з Ізабеллою Корецькою. Її посаг був просто королівським, і Чарторийські стали одними із найзаможніших династій Речі Посполитої.

Миколай Чарторийський, волинський воєвода, перетворив Клевань у свою резиденцію, укріпив і розбудував замок, спорудив у ньому каплицю. Миколай був відомий своєю побожністю. За дорученням князя його син Флоріан привіз із Рима реліквії Святого Боніфатія, а разом із ними намальований на дошці образ Матері Божої Допомоги Вірних. Ікону спочатку помістили в замковій каплиці, а у 1642 р. її перенесли в мурований костел, споруджений Чарторийськими на місці дерев’яного в 1610–1630 рр. і освячений у 1637 р. луцьким суфраганом Станіславом Лозою.

klewan 01

Ікона Матері Божої Клеванської. Фото надав ксьондз Казімеж Малженський СМ

Образ іще в каплиці почав славитися численними дивами. Дослідник Алоїз Фрідріх, опрацювавши багато джерел, у своїй монументальній чотиритомній праці «Історії чудотворних образів Пресвятої Діви Марії в Польщі» написав: «Часто бачили неземне світло, яке з нього походило, а побожні, шукаючи перед ним милостей і опіки Матері Пресвятої, зазнавали численних чудес. Довідавшись про це, Єнджей Гембіцький, луцький єпископ, послав до Клевані, щоби перевірити дива, про які говорилося, духовну комісію. […] Єпископські комісари, вислухавши зізнання достойних свідків, визнали чудотворним вищезгаданий образ Пресвятої Діви. Протокол цієї духовної комісії, крім єпископських комісарів, затвердив власноручно Жан-Батіст де Рубе, апостольський нотаріус».

klewan ksiazka 01

Отець Алоїз Фрідріх SI, «Історії чудотворних образів Пресвятої Діви Марії в Польщі», т. 4. Краків, 1911 р.

Хоча в 1654 р. король Ян Казимир надав поселенню магдебурзьке право, а власники не шкодували грошей, не судилося Клевані стати великим містом, а місцевому костелу – санктуарієм. Рід Чарторийських у XVIII ст. покинув клеванську резиденцію, а в ХІХ ст. містечко стало власністю російського царя Олександра ІІ.

Станом на початок ХХ ст. той же Алоїз Фрідріх ситуацію описував так: «І досі міститься це святе зображення Пресвятої Матері у клеванському костелі; в актах деканальної візитації за 1799 р. читаємо, що його вважають прославленими милостями (ut gratiosa habetur). Однак останнім часом згинула цілковито пам’ять про милості, перед ним отримані; сам костел занедбаний, справляє сумне враження» (там же, с. 305–306).

У 1901 р. костел підремонтували. За часів Другої Речі Посполитої, коли в 1925 р. ординарієм Луцької дієцезії призначили єпископа Адольфа-Пьотра Шельонжека, почалося інтенсивне відновлення релігійного життя в дієцезії. До клеванської парафії належали тоді понад 30 навколишніх сіл та хуторів із філіальними костелами і каплицями (в самій лише Клевані було ще три каплиці), разом 2200 вірян. Культ Матері Божої Клеванської, що підупав, знову почав відроджуватися. Його поширенню сприяло й те, що поблизу залізничної станції виросло в міжвоєнні роки лєтніско (дачне поселення), одне із найбільших на Волині.

klewan 02

Клеванський замок, листівка міжвоєнного періоду. Wikipedia

Коли розпочалася Друга світова війна, у вересні 1939 р. місцевий настоятель, ксьондз Александр Пєжхала, знаючи, як совєти поводяться зі священниками, виїхав до Центральної Польщі, тож парафія на деякий час залишилася без постійного пастиря. 18 травня 1942 р. парохом Клевані призначили отця Пьотра Сонсядека. Він став одним з організаторів у містечку загону самооборони, коли навколо почалося винищення поляків і запалали польські села.

У страшні часи Волинської різні Клевань вважалася одним із тих нечисленних острівців безпеки, де можна було врятуватися, адже з квітня 1943 р. тут стаціонував взвод 202-го поліцейського батальйону (Schutzmannschaft). В ньому служили виключно поляки, бо після того, як українці покинули службу в поліції і пішли в ліс, німці замінили їх поляками. Крім того, у Клевані діяв добровольчий відділ місцевої поліції (Eizeldienst), тож УПА не наважувалася напасти на непогано захищене містечко. Масова атака упівців у серпні 1943 р. була успішно відбита, зокрема, завдяки допомозі угорського батальйону.

У Клевань масово стікалися поляки з околиць. Майже безперервно перед іконою проводилися молебні, і Мати Божа порятувала своїх дітей. Католицька громада щасливо дочекалася приходу (о, іронія долі!) Червоної армії. Так склалося, що у складі 1-го Білоруського фронту перебувала створена в СРСР 1-ша армія Війська Польського. Польські частини деякий час дислокувалися в поблизьких Ківерцях. У травні 1944 р. отець Сонсядек із дозволу єпископа Шельонжека вирушив до них капеланом. На Волинь він уже не повернувся.

Певний час парафією опікувалися інші священники, але вже навесні 1945 р. була оголошена репатріація поляків із Клевані.

Знову підігнали до станції теплушки, яких так боялися люди, навчені радянськими депортаціями на Схід. Цього разу треба було їхати на Захід. Вантажили у вагони свій нехитрий скарб, який можна було забрати: насамперед худобу, одяг, речі першої необхідності. Місця у вагонах було мало, але люди забрали все, що можна було порятувати з костелу: реліквії, чаші, книги, хоругви. Ікону своєї покровительки клеванські католики вирізали з рами, згорнули в сувій і сховали на дні однієї зі скринь з одягом.

17 травня 1945 р. 800 осіб із Клевані вирушили на возах до станції, там поляків сім’ями завантажили в товарні вагони. 6 червня переселенці прибули до Сквєжини біля Гожува Великопольського, неподалік німецько-польського кордону. Цінний образ волиняни принесли до костелу Святого Миколая, який відтепер став їхнім парафіяльним храмом.

Після виїзду поляків у 1945 р. костел у Клевані закрили. Якийсь час споруду використовували під потреби технікуму, потім зробили склади, а з деякого часу костел взагалі стояв пусткою. Храм поступово руйнувався, провалився дах, зігнила підлога, підмокали стіни, вікна і двері повибивали. Лиш подекуди збереглися залишки настінного розпису й побиті алебастрові елементи оздоблення храму.

У такому катастрофічному стані храм повернули клеванській католицькій парафії Благовіщення Пресвятої Діви Марії, наново зареєстрованій 29 жовтня 1991 р. Першим її парохом став ксьондз Антоній Андрущишин зі Славути, а в 1992–1995 р. настоятелем був ксьондз Вітольд-Йосиф Ковалів з Острога. Під його керівництвом храм оштукатурили ззовні, замінили дах, провели інші необхідні роботи. Було зроблено багато, але скільки ще потрібно зробити, аби привести костел до нормального стану! До речі, тоді у храмі був установлений один із вівтарів із костелу Святого Антонія Падуанського у Великих Межирічах.

Його працю продовжує теперішній настоятель клеванського костелу, отець Юрій Погнерибка, який одночасно є парохом в Олиці. Під його керівництвом був проведений ремонт сакристії, внутрішньої каплиці, встановлено дзвін. Католиків у селі залишилося небагато, меси у храмі відправляються тричі на тиждень. Над одним із вівтарів висить копія чудотворної ікони Матері Божої Клеванської, яку у 2004 р. привіз і подарував парафіяльний хор зі Сквєжини. У травні 2018 р. у костелі відбулося перепоховання останків представників роду Чарторийських, знайдених під час ремонтних робіт.

klewan 00

Костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Фото: Анатолій Оліх

klewan 03

Дзвіниця. Фото: Анатолій Оліх

Оригінал ікони Матері Божої Клеванської зберігається в парафіяльному костелі Святого Миколая у Сквєжині, яким опікуються ксьондзи-місіонери Святого Вікентія Пауланського. Хоч вона й перебувала у храмі, довгий час люди мусили приховувати її від комуністичної влади. На головному вівтарі образ Пресвятої Матері умістили лише в 1968 р., а урочиста інтронізація та коронування ікони відбулися аж 23 травня 1992 р. Двома роками раніше, у 1990 р., ікону ґрунтовно реставрували.

Образ своєї покровительки жителі Сквєжини, потомки волинян, і понині оточують шаною і любов’ю. 24 травня, як повідомив настоятель костелу Святого Миколая у Сквєжині Казімеж Малженський СМ, відбудеться проголошення санктуарію Матері Божої Клеванської, Патронки кресів’ян.

Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

МАТІР БОЖА КАЗИМИРЕЦЬКА ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДОДОМУ

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1